Про УКРЛІТ.ORG

строфіка

СТРО́ФІКА, и, ж.

1. Розділ віршознавства, що вивчає будову строф.

2. Будова строф поетичних творів. Купала і Колас просто дивують нас розмаїтістю метрів і ритмів, багатством строфіки, співучістю, дзвінкістю слова (Рильський, III, 1956, 400); У П. Тичини строфіка динамічна, вона перебуває весь час у русі, змінюється її ритміка (Рад. літ-во, 7, 1967, 45).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 787.

вгору