СТРОКА́РКА, и, ж., дорев. Жін. до строка́р. В повітрі засвистіли нагаї, розлігся жіночий лемент.. Через кілька хвилин біля женців не залишилося ні однієї строкарки (Стельмах, І, 1962, 574).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 785.