СТРИХНІ́Н, у, ч. Сильна отрута, яка в малих дозах застосовується як лікарський препарат при порушенні обміну речовин, гіпотонічній хворобі, ослабленні серцевої діяльності і т. ін. Впорскування жабам.. слабких доз стрихніну, які викликають лише легкі конвульсії, швидко призводить до смерті (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 97); [Шелест:] Що це! Інструменти, пляшечки, ліки. (Перебирає пляшечки). Опіум… морфій… стрихнін… Отрута (Коч., II, 1956, 262).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 772.