СТРЕМЕ́НОНЬКО, а, с. Зменш.-пестл. до стреме́но́ 1. Леви ті за ним біжать, Як коти собі вурчать, За стременонька хватають, Тільки як не промовляють (Манж., Тв., 1955, 182).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 762.