СТРА́ШКО, діал. Присл. до страшки́й 2. Хлопці очі свої Протирали від сну. Страшко — в дальні краї. Страшко йти вдалину (Бичко, Срібноліття, 1973, 242).

СТРАШКО́, а́, ч. і с., діал. Боягуз.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 759.