СТРАХУВА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. страхува́ти. Відколи не стало татка, всі сестри старались якось триматись разом. Коли, наприклад, котрась виходила за справою до міста, то зараз хто-небудь пропонував їй своє товариство. Було це свого роду взаємним страхуванням перед сирітством (Вільде, Сестри.., 1958, 370); Страйкує Арсенал. Це не звичайний страйк. Ніхто не вимагає ні збільшення заробітної плати, ні скорочення робочого дня, ні страхування. Керований комуністами робітничий клас України бажає того, до чого він покликаний уже історично — влади, як у Радянській Росії (Довж., І, 1958, 50); Ідейна позиція митця виявляється не в страхуванні від тих чи тих прикрих фактів, явищ, а в ставленні до них, оцінці (Літ. Укр., 11.VІ 1968, 3).

2. Форма відшкодування збитків за рахунок страхового фонду окремим особам чи установам, майно яких зазнало пошкодження від стихійного лиха або нещасного випадку, і матеріального забезпечення громадян при втраті ними працездатності, смерті годувальника і т. ін. Страхування в СРСР поділяється на дві самостійні галузі — майнове і особове (Колг. енц., II, 1956, 556); До послуг.. всіх трудящих нашої країни державне страхування в разі хвороби, нещасного випадку (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 88).

∆ Соціа́льне страхува́ння — те саме, що Соціа́льне забезпе́чення (див. забезпе́чення). За рахунок коштів держави рік у рік поліпшується [в СРСР] соціальне страхування і пенсійне забезпечення трудящих (50 р. Вел. Жовтн. соц. рев., 1967, 33).

3. Те саме, що Страхова́ пла́та (див. страхови́й). — Його батько теж не заплатив податку! — Затаїв півдесятини й на живу корову акта склав, щоб не платити страхування! (Кач., II, 1958, 18).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 757.