СТРАХОПУ́ДЛИВО, діал. Присл. до страхопу́дливий. Греки страхопудливо металися, хтось з них пробував ухопити камінь, щоб попудити в пса (Загреб., Диво, 1968, 623).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 757.