СТРАХОВИ́ННЯ, я, с., розм., рідко. Те саме, що страхо́вище 2. Кожне пригадує, як ще в запічку чувало страшне страховиння від бабусь (Барв., Опов.., 1902, 465).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 756.