СТРАХОВИ́ННИЙ, а, е.

1. Який викликає, вселяє почуття страху, переляку. Окувала весь мир страховинная ніч, Ані зірки, ні іскри просвіту (Манж., Тв., 1955, 97); Захар пополотнів і перелякавсь. Холодна ввижалася йому чимсь дуже страховинним (Крим., Вибр., 1965, 423).

2. Який завдає прикростей, неприємностей. Радість творчого успіху була жорстоко подавлена страховинним.. фейлетоном Дем’яна Бєдного під назвою «Философы» в газеті «Известия» (Довж., І, 1958, 23).

3. Дуже великий кількістю, розмірами і т. ін. Страховинний ліс.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 756.