СТОЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. стоя́ти 1, 2, 4, 6-10, 15. Яць Коваль ввійшов до ванькира.. — Сідайте коло нас, — мовив Чапля. — Та сяду, бо по нинішнім стоянню [стоянні] та біганню [біганні] таки ноги болять (Фр., VIII, 1952, 19); Ми поверталися до казарм перетомлені, розбиті тупим стоянням на тій нудній церемонії (Кол., На фронті.., 1959, 50); Густота стояння сосен, їх віддаленість від джерел пилу й вологи також позначаються на ароматичності повітря (Наука… 9, 1956, 18); Сільські гідроелектростанції будують в долинах рік при високому стоянні грунтових вод (Довідник сіль. будівельника, 1956, 191); Безглузде стояння на одному місці, погане постачання, хвороби і тисячі незгод розкладали військо (Тулуб, Людолови, II, 1957, 504); Сонячне проміння падає на поверхню землі під різними кутами залежно від висоти стояння сонця (Жилий буд. колгоспника, 1956, 100).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 742.