СТОРЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., діал.

1. неперех. Стирчати.

2. перех. Ставити сторч. Ось і знакомі жнуть — сторцюють снопи (Свидн., Люборацькі, 1955, 32).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 739.