СТО́ПОРНИЙ, а, е. Прикм. до сто́пор. Щоб стопорний гвинт сам не відгвинчувався,.. різь треба виконати точно (Слюс. справа, 1957, 280).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 731.