Про УКРЛІТ.ORG

стоплений

СТО́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до стопи́ти; // у знач. прикм. Літак ударився сторч об камінну скелю і, сплюснувшись коржем, загорівся.. Зажурено дивилися [хлопці] на безформні купи стопленого металу (Ле, Клен. лист, 1960, 90).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 731.

вгору