СТОЛЯ́РСЬКИЙ, а, е. Те саме, що столя́рний. — Маю там [на будові] робити.. всю столярську роботу (Фр., II, 1950, 9); Прихильниками столярського гуртка.. стали навіть ті, хто раніше про це й не думав (Збан., Курил. о-ви, 1963, 248); Дмитро.. осідлав столярський стілець і гострим стругом витісує зубець для ясенових грабків (Стельмах, II, 1962, 130); Нам з Іванком хотілося використати відсутність майстра, щоб і собі спробувати лезо столярських інструментів (Томч., Готель.., 1960, 90); Сергіїв тато мав удома столярський верстат і міг з дерева зробити все, що людям забажається (Д. Бедзик, Украдені гори, 1969, 5).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 728.