СТОЛЯ́РНИЙ, а, е. Стос. до столярства. На покутті стояли образи.. У тому ж таки кутку стіл столярної роботи (Мирний, І, 1949, 339); // Признач. для оброблення дерева і виготовлення виробів із нього. В столярній майстерні.. зробили ліжко й стіл для великої ляльки (Ів., Таємниця, 1959, 82); // Зробл. столяром, у столярній майстерні. Маляр малює труну — та що за славна була!..Зроблена чисто, як столярна (Кв.-Осн., ІІ, 1956, 90); Позамикалися, позачинялися столярні двері великого будинку (Мирний, IV, 1955, 205); // Признач. для праці столяра. Столярний інструмент.

∆ Столя́рний клей — кістковий або міздровий клей, який застосовують для склеювання дерева. В майстерні терпко і так смачно пахло сосновими стружками, столярним клеєм (Збан., Курил. о-ви, 1963, 205).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 728.