СТОВБУРИ́ЩЕ, а, с. Збільш. до сто́вбур 1. «Опель» котився.. дорогою поміж старезними сосновими стовбурищами (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 175).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 720.