СТОВБНЯКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до стовбня́к. Збудник стовбняка — стовбнякова паличка, яка живе в землі (Хвор. дит. віку, 1955, 50).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 719.