СТИХАЧА́, присл., рідко. Те саме, що сти́ха. Староста… до ключника старого Стихача озвався (Рудан., Співомовки.., 1957, 40).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 706.