Про УКРЛІТ.ORG

стирлуватися

СТИРЛУВА́ТИСЯ, у́ється, док.

1. Зібратися разом, натовпом. Череда стирлувалася край шляху. Коровам наче не вірилось, що все це зелене море пашні призначено для задоволення їхніх шлунків (Добр., Тече річка.., 1961, 189); Денис відкрив спиною двері і трохи не впав на руки хлопців, що стирлувалися біля дверей (Тют., Вир, 1964, 294); Вовчуки стирлувалися позад вовчиці (Загреб., Шепіт, 1966, 12).

2. Скупчитися у великій кількості, близько одне від одного (про машини, будинки і т. ін.). Комбайни стирлувалися за тракторами — ремонтовані, нові (Ю. Янов., І, 1958, 606).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 701.

вгору