СТИКУВА́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Признач. для здійснення стикування. В ході шестидобового орбітального польоту [корабля «Союз-16»] проведено заплановані випробування нового стикувального агрегату і його автоматики (Літ. Укр., 10.XII 1974, 1); Стикувальний механізм; Стикувальне обладнання.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 696.