СТЕБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Однокр. до стьоба́ти2. Пріська не видержала… Мов її хто стебнув батогом з усієї сили — вона тріпнулася: сльози градом полилися з очей (Мирний, III, 1954, 27).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 679.