СТЕБЛИ́СТИЙ, а, е. Який має багато стеблин або з міцним грубим стеблом. Широке поле, жито густеє, Коренистеє, стеблистеє (Чуб., III, 1872, 385); Донбас відомий, як багатющий хліборобський край, де ростуть.. золоті соняшники і стеблиста кукурудза (Цюпа, Україна.., 1960, 185).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 678.