СТАТИ́СТ, а, ч.

1. Актор, який виконує ролі без слів, учасник масових сцен. З дитинства захоплюючись театром, він згодом бере участь як статист у виставах (Про мист. театру, 1954, 425); Артистичну кар’єру він починав статистом в паризькому мюзик-холі (Веч. Київ, 19.VІІІ 1974, 3).

2. Те саме, що стати́стик. Решта — статисти, корнети, писарчуки канцелярій (Еллан, II, 1958, 257).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 668.