СТАЛЕВА́РИТИ, рю, риш, недок., рідко. Бути сталеваром; варити, виплавляти сталь. Секретар партбюро.. довгий час сталеварив (Роб. газ., 28.I 1965, 1); Стукнуло мені.. тридцять літ, і пішов тридцять перший, сталеварю собі коло печі (Ю. Янов., II, 1958, 242).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 638.