СТАКАНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш. до стака́н 1. Вона налила у стаканець води (Барв., Опов.., 1902, 70).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 638.