СТА́ВЛЕНЕЦЬ, нця, ч. Те саме, що ста́вленик. — Мені відомо, що є там [у сільраді], дійсно, дехто з непевних людей, ставленців куркулів та, можливо, і викритих у районі негідників (Крот., Сини.., 1948, 173).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 634.