СТАБІ́ЛЬНИЙ, а, е. Сталий, незмінний, стійкий. Для об’єднань і підприємств повинні розроблятися стабільні, розраховані на ряд років планові завдання та економічні нормативи (Матер. XXIV з. КПРС, 1971, 79); Робочі розміри калібру не повинні змінюватись з часом, вони мають бути стабільними (Допуски.., 1958, 147); Стабільні ціни.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 623.