ССАВЦІ́, і́в, мн. (одн. ссаве́ць, вця́, ч.). Клас високоорганізованих тварин підтипу хребетних, самиці яких вигодовують малят своїм молоком. Туберкульозом захворює не тільки людина, але й ссавці (велика рогата худоба, кози, свині, коти) та птахи (Як запоб. заразн. хвор.., 1957, 63); В багатьох морях світу проживають цікаві ссавці — дельфіни. За організацією вищої нервової системи це високорозвинуті тварини (Рад. Укр., 22.ІІІ 1966, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 622.