СРІБНОБОРО́ДИЙ, а, е. Який має сиву бороду. Серед останніх [мисливців] добре пам’ятаю.. селянина із Пухівки — срібнобородого і вельми імпозантного (Рильський, Веч. розмови, 1964, 56).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 622.