СПІЛЬНОРУ́СЬКИЙ, а, е. Спільний для всієї Київської Русі; який мав значення для всієї Київської Русі, поширювався на всю Київську Русь. У своїх численних працях Ф. Є. Корш.. указував на існування єдиної в минулому спільноруської мови (Мовозн., XIII, 1955, 20); В XVI ст. уже були в повному розвитку.. найголовніші і найхарактерніші риси мови української народності. В лексичному складі цієї мови, поряд із словами спільноруськими, з’явилися нові (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 65).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 529.