Про УКРЛІТ.ORG

спідник

СПІДНИ́К, а́, ч. Те саме, що спідня́к 1. Посеред колоди вижолоблений круг, в який положено по його формі камінь. На ньому лежить і обертається другий — верхняк, який не зсувається з спідника (Сміл., Сад, 1952, 251).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 523.

вгору