СПІВПРИЧЕ́ТНІСТЬ, ності ж. Причетність до чого-небудь; спільна причетність. Можна було б послатися на сторінки «Зачарованої Десни», де в умовах суворого, вбогого, підневільного життя старого села для юного героя відкриваються дивовижні світи краси — в природі, у співпричетності до праці (Не ілюстрація.., 1967, 73).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 519.