СПІВНАЙМА́Ч, а́, ч., юр. Особа, що наймає кого-, що-небудь разом із кимсь.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 518.