СПІВДОПОВІ́ДА́Ч, ві́дача́, ч. Той, хто виступає із співдоповіддю. Володимир Ілліч піддав критиці позицію Каменєва, який виступав співдоповідачем у питанні про поточний момент (Ком. Укр., 3, 1967, 15).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 517.