СПІВВИДАВЕ́ЦЬ, вця́, ч. Той, хто видає друковані твори разом із ким-небудь.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 516.