СПРУЖИ́НИТИ, ню, ниш. Док. до пружи́нити. Дошка раптом спружинила, порожня склянка підстрибнула, звалилася набік (Ряб., Жайворонки, 1957, 90).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 608.