СПРОВА́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спрова́дити. Ледве зорієнтувавшись, виїхали ми на той єдиний великий шлях, спроваджені командуванням прилеглих військових частин (Ле, Мої листи, 1945, 113); Насеред долини, на підмістку з міцних дубових брусів стоїть та [зрошувальна] машина, свіжо спроваджена з Англії (Фр., II, 1950, 365); Ось кліть уже на воді, ось вона підхоплена пароплавом за линви, спроваджена на річку, поставлена на точно визначене місце (Коцюба, Нові береги, 1959, 38); // спрова́джено, безос. присудк. сл. Спроваджено з заграниці.. освіченого і спосібного артиста драматичного Еміля Бачинського (Фр., XVI, 1955, 97).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 602.