Про УКРЛІТ.ORG

спробунок

СПРОБУ́НОК, нку, ч., рідко. Те саме, що ви́пробування. Чутка про те, що в неділю в церкву мають привести на спробунок відьму і що вона там конче об’явиться, зігнала до церкви таку силу народу, що всі цікаві не могли в ній вміститися і товпились на цвинтарі (Коцюб., І, 1955, 275).

◊ Взя́ти на спробу́нок — перевірити кого-, що-небудь; випробувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 602.

вгору