СПРИ́ТНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. спри́тний. З незвичайною спритністю, мов вихор, крутнувся він (Кач., Вибр., 1947, 213); Тимофій з незвичною спритністю влетів у Буг, і не скоро його голова піднялась над водою (Стельмах, II, 1962, 203); Ользі завжди було приємно, коли хтось похвалить її працьовитість, спритність її рук, її невтомність (Вільде, На порозі, 1955, 191); Баскетбол — одна з найулюбленіших ігор в нашій країні. Ця гра виховує у людини.. спритність, витривалість, швидкість реакції, влучність (Спорт.., 1958, 65); Батько Сергіїв.. давав синові можливість у всякому ділі виявити кмітливість і спритність (Ткач, Жди.., 1959, 29).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 600.