СПРА́ВНИЙ, а, е.

1. Який не має пошкоджень, цілком придатний для використання. Декотрі судна, на яких були справні мотори, уже відпливали, інші готувались до відплиття (Гончар, Людина.., 1960, 279); — Дивися, щоб розпашники і всякий інвентар були справні. — За реманентом діло не стане (Тют., Вир, 1964, 119); * Образно. Література і мистецтво — могутня зброя, найважливіший засіб комуністичного виховання. Вона повинна бути завжди справною, вірно спрямованою і гостро відточеною, діяти безвідмовно (Літ. Укр., 15.І 1963, 1).

2. Який має досвід, володіє знаннями, навичками у якій-небудь справі, професії і т. ін. «Шкода мені цього Коцюбенка! — думав мировий. — І пише гарно, і писар з його дуже справний.. Та ба! Прийдеться скинути його з місця» (Н.-Лев., IV, 1956, 166); У морі видко перекинуту шаланду, там загинув її чоловік Мусій Половець, він чимало пожив на світі, од нього зла не бачила [Половчиха], був справний рибалка на Чорному морі (Ю. Янов., II, 1958, 191); // Який має позитивні якості або властивості, що відповідають поставленим вимогам, задовольняють їх (про предмети, тварини, рослини і т. ін.). — Коник у мене справний. На вигляд він, може, й не показний, зате двожильний (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 119); Вночі замордовані коні ледве допленталися до Вінниці: в дорозі налетіла завірюха, завіяла шляхи.. Добре, що хоч за Корделівкою пішла справна дорога (Стельмах, І, 1962, 173); Колгосп «Зоря».. був колгосп хороший, справний, всі роботи виконував вчасно (Вишня, І, 1956, 423); Дарина Єрмолаївна.. була лагідною та веселою жінкою. Всяке діло горіло в її натруджених, справних руках (Вітч., 9, 1964, 127).

3. перен. Який перебуває у належному стані, має належний вигляд. — Глядіть, щоб перед Новим роком ваші книжки, ваші метрики були справні.., — сказав Балабуха (Н.-Лев., III, 1956, 182); — Я відлучився… — А ти мусиш не відлучатись. До діла приставлений, значить дивися добре, щоб все справним було, — повчав невдоволений батько (Шиян, Баланда, 1957, 28).

◊ Ци́фра спра́вна — про окозамилювання в яких-небудь документах. Незавидні керівники на місцях тільки й дбали про те, щоб у них завжди цифра була справна перед вищим начальством (Кучер, Трудна любов, 1960, 123).

4. Який старанно, ретельно виконує свої завдання, обов’язки; старанний. Де керівник гарний, там робітник справний (Укр.. присл.., 1955, 357); Тим часом хазяїни старшого брата дивилися на його за тим тільки, щоб бачити, чи справний він, чи не пустує (Вовчок, І, 1955, 295); Уже не в жарт богатирі, вони [хлопці] в роботі справні, вони насправді шахтарі і справжні, й повноправні (Дор., Три богатирі, 1959, 22).

5. Який внаслідок посиленого годування чи харчування набув потрібної або значної ваги, жирності; вгодований. Це — молочна ферма наша (Ви на ній ще не були). От якраз корови з паші На спочинок прибули — Сименталки ситі, справні, Масть ряба у всіх у них (Позн., Ми зростаєм.., 1960, 75).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 594.