СПОЧУ́ЙЛИВИЙ, а, е, діал. Співчутливий. Менший брат ще гірш палкий та спочуйливий (Вовчок, І, 1955, 309).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 585.