СПОТВО́РЮВАЧ, а, ч. Той, хто спотворює, перекручує що-небудь. Пристрасно і гнівно Ленін виступив проти спотворювачів марксизму (Біогр. Леніна, 1955, 100); Спотворювач істини; Спотворювач фактів.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 581.