СПОСТЕРЕ́ЖНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до спостере́жник. — У мене.. неабиякий спостережницький талант, та він виявляється аж тоді, коли вже запізно (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 198); // Основою якого є спостереження. Астрономія із спостережницької науки блискавично перетворюється в експериментальну, практичну (Наука.., 6, 1961, 6).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 580.