СПОСТЕРЕ́ЖЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. спостерегти́, спостеріга́ти. Умію спокійно розважати в тривожні моменти, держати свої нерви в руках, маю якийсь дар спостереження (Л. Укр., III, 1952, 693); Він саме закінчив свої астрономічні спостереження, коли знов знявся свіжий вітер (Тулуб, В степу.., 1964, 401); Позад будинку, що з його даху Черниш вів свої спостереження, стояв інший будинок такого ж стандартного типу (Гончар, III, 1959, 242).

При́лади спостере́ження — прилади, за допомогою яких спостерігають, стежать за ким-, чим-небудь. На деякій відстані від пілота, трохи нижче, за приладами спостереження сидів штурман. Він безперервно дивився вниз на землю (Хор., Незакінч. політ, 1960, 4).

2. Те, що виявили, помітили після уважного розглядання, вивчення, дослідження і т. ін. кого-, чого-небудь. — Треба тікати звідси! — говорив Остап Соломії, оповідаючи їй свої спостереження (Коцюб., І, 1955, 375); Якийсь.. дивився у вікно в сільраду, час од часу ділячись з товаришами своїми спостереженнями (Головко, II, 1957, 159); Свій досвід, свої експерименти й спостереження він намагався узагальнити й занотувати (Гончар, III, 1959, 114).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 579.