СПОРАДИ́ЧНО. Присл. до споради́чний. Жару вже не буває, кашель дуже рідко і спорадично (се вже два тижні, третій, як зовсім не кашляю) (Л. Укр., V, 1956, 405); Конкретне вивчення сьогочасної читацької аудиторії зараз лише розпочинається й ведеться поки що спорадично, окремими ентузіастами (Рад. літ-во, 1, 1973, 83).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 573.