СПОПЕЛІ́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. спопелі́ти. Що чекає її у майбутньому? В душі було спопеління і порожнеча (Тулуб, Людолови, II, 1957, 238).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 572.