СПОМИНА́ННЯ, я, с. Те саме, що спо́гад 1. — Там, у земному раї, на Вкраїні, Про нас ні чутки, ані споминання! Не плач, матусенько, моя ти росо рання! (П. Куліш, Вибр., 1969, 421); Йому чуже зачарування, Йому гадюка споминання Влива трутизну каяття (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 32).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 570.