СПО́ЛЬЩЕНИЙ, а, е. Те саме, що споля́чений. Табором їхав спольщений німець Шемберк (Мак., Вибр., 1956, 469).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 570.