СПОКВО́ЛУ, СПОКВОЛЯ́, присл., рідко. Поволі, помалу. Все спокволя та спокволя йшов Олексій (П. Куліш, Вибр., 1969, 299).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 560.