СПОДІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., заст. Надіятися. У вдовиці синок любий, Як сокіл ясненький. Вона його годувала, Пестила, кохала, із ним вона доживати Віку сподівала (Кост., І, 1967, 96).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 556.